- ієрархія
- [ійеира/рх'ійа]
-йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ієрархія — ї, ж. 1) збірн. Сукупність людей, об єднаних за принципом підлеглості службовою чи іншою діяльністю, родинними стосунками і т. ін. 2) Сукупність відношень старшинства в якій небудь множині. || Послідовне розміщення посад, чинів і т. ін. від… … Український тлумачний словник
ієрархія — (грец. священний і закон) Правило супідрядності елементів у композиції художнього твору, де чітко витримана підпорядкованість компонентів від вищих до нижчих, від змістовно головних до другорядних. У формальному відношенні ієрархічну композицію… … Архітектура і монументальне мистецтво
ієрархія — гієрархія, драбина (службова); номенклатура (бюрократична); штати, адміністрація, апарат … Словник синонімів української мови
ієрархічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ієрархічний — а, е. Стос. до ієрархії … Український тлумачний словник
ієрархічність — ності, ж. Властивість за знач. ієрархічний … Український тлумачний словник
ієрарх — а, ч. Глава православної церкви (у князівстві, місті, державі) … Український тлумачний словник
ієрарх — Те саме, що єпископ 2 … Словник церковно-обрядової термінології
єрархія — Єрархія: поділ на вищі й нижчі посади, чини [41] … Толковый украинский словарь
ієрарх — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови